Посилання на версію інформації українською мовою знаходиться під текстом
W obliczu panującej wojny, obywatele Ukrainy decydują się na powrót do kraju lub pomagają rodzinom przyjeżdzającym do Polski. W konsekwencji część Ukraińców, którzy na co dzień pracują w Polsce może nie pojawić się w pracy.
W jaki sposób pracodawcy powinni traktować nieobecności pracowników?
Przepisy nie regulują sytuacji, w których cudzoziemcy decydują się na powrót do kraju na skutek powołania do służby wojskowej. Zgodnie z ukraińskimi przepisami, powszechną mobilizacją objęci są mężczyźni pomiędzy 18 a 60 rokiem życia. Oznacza to, że w momencie przekroczenia granicy polsko-ukraińskiej pracownicy nie będą mogli powrócić do Polski i kontynuować zatrudnienia.
Niestawienie się pracownika do pracy jest traktowane jako nieusprawiedliwiona nieobecność za czas której nie przysługuje wynagrodzenie. Wielu pracodawców chce jednak pomóc ukraińskim pracownikom i rozliczyć ich nieobecność w inny sposób.
Dostępne są następujące opcje:
- Zwolnienie pracownika z obowiązku świadczenia pracy – zwolnienie ma charakter jednostronny i nie wymaga zgody pracownika. Pracownik zachowuje w tym czasie prawo do wynagrodzenia.
- Udzielenie urlopu na żądanie – urlop udzielany jest na pisemny wniosek pracownika i jest ograniczony do 4 dni w danym roku kalendarzowym. Pracownik zachowuje w tym czasie prawo do wynagrodzenia.
- Udzielenie urlopu wypoczynkowego – urlop udzielany jest na wniosek pracownika i przysługuje w wymiarze 20 lub 26 dni w danym roku kalendarzowym. Pracownik zachowuje w tym czasie prawo do wynagrodzenia.
- Udzielenie urlopu bezpłatnego – urlop udzielany jest na wniosek pracownika. Pracownikowi nie przysługuje wynagrodzenie za czas urlopu bezpłatnego.
Prezydent Ukrainy zapowiedział utworzenie legionu dla cudzoziemców. Oznacza to, że również obywatele innych krajów mogą dobrowolnie wyjechać i bronić Ukrainy. Problem ten może więc dotyczyć również Polaków i innych cudzoziemców.
ЯК ОФОРМИТИ ВІДСУТНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ Є ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ?
Перед обличчям війни громадяни України роблять вибір на користь повернення в свою країну або допомоги своїм сім’ям, які приїжджають до Польщі. Як наслідок, деякі українці, котрі щодня працюють у Польщі, можуть не з’явитися на роботу.
Як роботодавці повинні ставитись до відсутності працівників на робочому місці?
Законодавство не регулює ситуації, в яких іноземці вирішують повернутися до країни через призов на військову службу. Згідно з українським законодавством, загальна мобілізація поширюється на чоловіків віком від 18 до 60 років. Це означає, що після перетину польсько-українського кордону вони не зможуть повернутися до Польщі та продовжити роботу.
Неявка працівника на роботу розглядається як відсутність без поважної причини, за яку не передбачено заробітної плати. Проте багато роботодавців хочуть допомогти українським співробітникам та враховувати їхню відсутність по-іншому.
Доступні такі варіанти:
- Звільнення працівника від обов’язку роботи – звільнення є одностороннім та не вимагає згоди працівника. Протягом цього часу працівник зберігає право на отримання заробітної плати.
- Відпустка на вимогу – відпустка надається за письмовою заявою працівника та обмежується 4 днями у календарному році. Працівник зберігає право на отримання заробітної плати під час відпустки.
- Щорічна відпустка – відпустка надається на прохання працівника та обмежується 20 або 26 днями у календарному році. Протягом цього часу працівник зберігає право на отримання заробітної плати.
- Неоплачувана відпустка – відпустка надається на прохання працівника. Під час відпустки без збереження заробітної плати працівник не має права на отримання заробітної плати.
Президент України оголосив про створення іноземного легіону. Це означає, що громадяни інших країн також можуть добровільно відправитися захищати Україну. Тому поляки та інші іноземці також можуть бути залучені.
