Посилання на версію інформації українською мовою знаходиться під текстом
In the face of the prevailing war, many Ukrainian citizens have decided to return, or help their families come to Poland. As a consequence, some Ukrainians who work in Poland on a daily basis may be absent from work.
How should employers treat employees’ absences?
The law does not regulate situations in which foreigners decide to return to their home country due to being called up for military service. According to Ukrainian legislation, general mobilisation applies to men between the age of 18 and 60. This means that once they cross the Polish-Ukrainian border, they will not be able to return to Poland and continue their employment.
An employee’s absence at work is treated as an unexcused absence for which no remuneration is paid. However, many employers want to help Ukrainian employees and account for their absence in a different way.
The following options are available:
- release the employee from the obligation to perform work – the release is unilateral and does not require the employee’s consent – the employee retains the right to remuneration during this time;
- granting leave on demand – leave is granted at an employee’s written request and is limited to 4 days in a given calendar year – the employee retains the right to remuneration;
- granting holiday leave – leave is granted at an employee’s request and is limited to 20 or 26 days in a given calendar year – the employee retains the right to remuneration during such leave; or
- granting unpaid leave – leave is granted at an employee’s written request – the employee is not entitled to remuneration for the time of unpaid leave.
The President of Ukraine has announced the establishment of a foreign legion. This means that citizens of other countries may also leave voluntarily and defend Ukraine. Therefore, Poles and other foreigners may also be affected.
ЯК ОФОРМИТИ ВІДСУТНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ Є ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ?
Перед обличчям війни громадяни України роблять вибір на користь повернення в свою країну або допомоги своїм сім’ям, які приїжджають до Польщі. Як наслідок, деякі українці, котрі щодня працюють у Польщі, можуть не з’явитися на роботу.
Як роботодавці повинні ставитись до відсутності працівників на робочому місці?
Законодавство не регулює ситуації, в яких іноземці вирішують повернутися до країни через призов на військову службу. Згідно з українським законодавством, загальна мобілізація поширюється на чоловіків віком від 18 до 60 років. Це означає, що після перетину польсько-українського кордону вони не зможуть повернутися до Польщі та продовжити роботу.
Неявка працівника на роботу розглядається як відсутність без поважної причини, за яку не передбачено заробітної плати. Проте багато роботодавців хочуть допомогти українським співробітникам та враховувати їхню відсутність по-іншому.
Доступні такі варіанти:
- Звільнення працівника від обов’язку роботи – звільнення є одностороннім та не вимагає згоди працівника. Протягом цього часу працівник зберігає право на отримання заробітної плати.
- Відпустка на вимогу – відпустка надається за письмовою заявою працівника та обмежується 4 днями у календарному році. Працівник зберігає право на отримання заробітної плати під час відпустки.
- Щорічна відпустка – відпустка надається на прохання працівника та обмежується 20 або 26 днями у календарному році. Протягом цього часу працівник зберігає право на отримання заробітної плати.
- Неоплачувана відпустка – відпустка надається на прохання працівника. Під час відпустки без збереження заробітної плати працівник не має права на отримання заробітної плати.
Президент України оголосив про створення іноземного легіону. Це означає, що громадяни інших країн також можуть добровільно відправитися захищати Україну. Тому поляки та інші іноземці також можуть бути залучені.
