15 лютого 2023 року Сейм отримав урядовий законопроект про внесення змін до Закону про податок на додану вартість та деяких інших законів1 (далі – „Проект„). Метою Проєкту є імплементація Директиви Ради (ЄС) від 18 лютого 2020 року про внесення змін до Директиви 2006/112/ЄС щодо запровадження певних вимог до постачальників платіжних послуг.
Що є метою законопроекту?
Проект передбачає доповнення Закону про податок на товари та послуги новою главою 2а „Загальні обов’язки постачальників платіжних послуг”. Серед них найважливішим обов’язком певних постачальників буде ведення обліку одержувачів платежів та транскордонних платежів за наданими платіжними послугами в електронній формі за кожний квартал, якщо він надає платіжні послуги, що відповідають більш ніж 25 транскордонним платежам на користь одного одержувача платежу протягом кварталу. Проєкт визначає детальні елементи цих записів.
У яких випадках здійснюється транскордонний платіж?
Платіж (визначений у Проекті як платіжна операція або послуга з переказу коштів у розумінні Закону про платіжні послуги від 19 серпня 2011 року2) вважається транскордонним, якщо платник знаходиться на території однієї держави-члена, а одержувач – на території іншої держави-члена або на території третьої країни. Проект запроваджує детальні правила визначення місцезнаходження платника та одержувача шляхом посилання на ідентифікаційні номери платіжних рахунків IBAN або ідентифікаційні коди BIC установ, що беруть участь у наданні відповідної платіжної послуги.
На кого поширюватимуться нові зобов’язання?
Зобов’язання поширюватимуться на такі категорії постачальників платіжних послуг:
- вітчизняні банки;
- філії іноземних банків;
- кредитні установи та філії кредитних установ;
- установи електронних грошей та філії установ електронних грошей;
- філії суб’єктів, що надають відповідно до законодавства держави-члена, крім Республіки Польща, поштові платіжні послуги, а також Poczta Polska Spółka Akcyjna в тій мірі, в якій окремі нормативні акти уповноважують її надавати платіжні послуги;
- платіжні установи; та
- SKOKи (кредитні спілки) та Kasa Krajowa (національний фонд).
На відміну від цього, Проект не охоплює малі платіжні установи та бюро платіжних послуг – що, згідно з пояснювальною запискою до Проекту, пов’язано з територіальною обмеженістю їхньої діяльності (на нашу думку, цей висновок є дуже сумнівним).
Які ще рішення передбачає проект?
Провайдери платіжних послуг, на яких поширюються нові правила, будуть зобов’язані зберігати записи, які вони ведуть, протягом трьох років після закінчення податкового року, в якому було здійснено платіж. Записи, які ведуть провайдери платіжних послуг, будуть доступні відповідно до статті 24b(1) Регламенту Ради (ЄС) № 904/2010 від 7 жовтня 2010 року про адміністративне співробітництво та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість:
- до держави-члена походження постачальника платіжних послуг або до приймаючих держав-членів, якщо постачальник надає платіжні послуги в інших державах-членах, ніж держава-член походження;
- до Голови Національної скарбової адміністрації Республіки Польща („KAS”) – у випадку провайдерів, для яких Республіка Польща є державою-членом походження або приймаючою державою-членом.
Проект також запроваджує виняток із зобов’язання зберігати банківську таємницю для Голови КАС в тій мірі, в якій це необхідно для виконання зобов’язання надавати доступ до документів, що зберігаються.
Як ми можемо допомогти:
- надаємо комплексні консультації щодо платіжних сервісів;
- допомагаємо визначити обсяг та порядок виконання зобов’язань зі звітності, в тому числі для філій іноземних суб’єктів господарювання;
- оцінюємо „транскордонність” того чи іншого виду платежу.
1 Урядовий законопроект про внесення змін до Закону про податок на додану вартість та деяких інших законів, EW-020-1148/23.
2 Закон від 19 серпня 2011 р. „Про платіжні послуги”, Законодавчий вісник 2011 р., № 199, поз. 1175, зі змінами та доповненнями.